КНУТКТ

[RA]

Я хочу отримати більше інформації по цей навчальний заклад. Сторінки в Інтернеті немає...

якщо хтось з відвідувачив форуму навчається у цьому університеті, то
поділіться своїми враження від навчального процесу, цікаво буде також дізнатись як хто поступав, які були при цьому проблеми...

[hsm]

Загальну інформацію краще брати саме в них, під'їхати та запитати:

Адреса: 01034 Київ, вул. Ярославів Вал 40
Телефони: (044) 272-10-32, 272-11-42 Факс: (044) 272-02-20 Приймальна комісія: (044) 272-02-27
Email: [email protected]
Акредитація: IV
Підпорядкованість: Міністерство культури і мистецтв

Якусь інформацію від приймальної коміссії вдалося витрясти з пошукових систем.

[want_moon]

а яка спеціальність цікавить??
а взагалі дивний заклад....... тихий такий, людей мало, викладачі часом дуже чудові, і навіть не ображаються коли запізнюєшся десь на годину

[RA]

hsm, ДЯКУЮ.

під'їхати, то не проблема. хочу дізнатися, так би мовити, "из первых уст"

[denya]

1 квітня вийшла газета Довженко Репортер. Вийшла вона невеликим накладом, тож ви її могли не побачити. Пропоную Вашій увазі статтю Веселини Тривожної Alma mater моя, в якій авторка розповідає про специфіку навчання у вищезгаданому закладі.
(Нажаль, надаю не зверстаний матеріал, в газеті його прикрашають світлини).
До речі, всім кому цікава газета, лишайте на форумі адреси, ми вам надішлемо її поштою.

[RA]

цікаво. дякую.

щось дуже оптимістично... але авторці краще знати

[denya]

Повторюся, газета вийшла 1 квітня

якщо цікаво, можемо вислати поштою в паперовому вигляді, лишайте адреси!

[Natalka]

Я навчалася в інституті, правда, закінчила його ще 2002 року, може, в мене не остання актуальна інформація, але, наскільки я знаю зі спілкування з нинішніми студентами, мало що змінилося. Попереджаю, що це не узагальнений аналіз "навчального процесу", а, так би мовити, "спонтанні" думки - перше, що приходить в голову.
Щодо режисури - той, хто навчається на режисурі, має зняти протягом навчання певну кількість робіт. Тут треба бути готовим до того, що вся технічна апаратура в інституті не те, що застаріла, а просто "кам’яного віку". Це стосується і відеоапаратури, і кіноапаратури. При цьому, щоб навіть таку апаратуру отримати для зйомок, треба підписати таку купу паперів і дозволів, що "мало не покажется". Багато хто на цьому моменті обламується і, скажу чесно, таких людей можна зрозуміти. Словом, бюрократія страшна.
На лекціях з "творчих дисциплін" треба бути готовим до того, що розповіді багатьох викладачів зводяться до того, як вони "колись знімали" і як це було добре, поки "американський імперіалізм" і "бездуховне західне кіно" не поглинуло усю цю прекрасну систему. Це не всі викладачі, звичайно, але таких багато. Ну, їх по-своєму можна зрозуміти - вони справді знімали в інші часи і нові часи зруйнували їхнє кіножиття. Інша справа, що нинішнім студентам жити треба в нові часи і мислити якось по-новому.
Загалом, думаю, навчання в будь-якому вузі і взагалі "по жизни" - це, в першу чергу, самоосвіта, викладачі ж мають трохи спрямовувати і - головне - не заважати. Ну, в нашому вузі треба бути готовим до майже 100-відсоткової самоосвіти. При цьому гарантій, що вам не заважатимуть, немає
Інша істина - про те, що найважливіше в житті - в кого народитися, в кого вчитися і з ким одружитися. Так що вирішуйте самі. Думаю, справді важливо, на який саме курс ви хочете йти, хто його майстер. Там же є багато співбесід перед вступом, на яких можна визначитися, чи є у вас контакт з цим викладачем і т.п. Це дуже важливо.
Можу сказати, що є такий чудовий режисер-аніматор Євген Сивокінь. Крім того, що він чудовий режисер, у нього ще просто унікальний дар педагога. Його випускники - Степан Коваль, Олександра і Євгенія Ільменські, Анатолій Лавренішин, Євген Альохін... Словом, всі наші молоді і успішні аніматори. Навіть при не найсучаснішому технічому забезпеченні, він вміє НАВЧИТИ своїх студентів. Ну, аніматори взагалі унікальні люди, тут нема що казати.
Ще побутовий нюанс - цієї зими в гуртожику дуже довго не було світла і гарячої води. Це, звичайно, дрібниці життя, але, погодьтесь, приємного мало.
Вийшло трохи сумбурно, вибачайте. Якщо ще щось згадаю - напишу.

[YellowRiver]

Розкажіть, плз, про цей попередній відбір...Ось, наприклад, на спеціальність "Драматургія кіно і телебачення" потрібно подати свою "писанину" на розгляд приймальної коміссії, і якщо вони вирішать, що з тебе можна шось зліпити - то до вступних випробувань допустять...А якщо ні? Так чи інакше їхня думка - це тільки суб"єктивний погляд=) Саме тому хочу дізнатися які твори проходять під ций суб"єктивний погляд? А може все залежить до якого майстера на очі попаде твоя творчість? І ще - як викладачі відносяться до російскої мови в творах автора?
Заздалегідь, гран мерсі! :0)

[Natalka]

Попередній відбір здійснює не приймальна комісія, а той майстер, до якого на курс ви збираєтеся вступати. Звичайно, погляд цього майстра теж суб’єктивний, але саме з ним Вам доведеться спілкуватися найтісніше протягом п’яти років і в нього навчатися фаху, тому тут важливий саме суб’єктивний контакт
Зустрічі з усіма майстрами, які набирають цього року студентів, проходять кілька разів на місяць (коли і де - треба дізнаватися в приймальній комісії чи в деканаті). Це такі собі розмови в індивідуальному порядку - щоб вони пізнали Вас, а Ви пізнали їх. Мені здається, це досить непогана система, вона дає можливість познайомитися і зрозуміти одне одного викладачу і студенту. В інституті така специфіка навчання, що неформальні стосунки між студентом і викладачем, принаймні на творчих спеціальностях, дуже важливі. Має бути якесь людське і творче взаєморозуміння. Тому якщо Ви бачите, що майстер Вам не підходить і Ви з ним не спрацюєтеся, краще зачекати рік чи два і спробувати піти до іншого викладача. Я знаю студентів, які по кілька років чекали, коли курс набиратиме саме той, до кого вони хотіли вступати.
Якщо майстер, до якого Ви збираєтеся вступати, бачить у Вас якусь перспективу і хоче з Вами працювати, він дає Вам листа, що Ви пройшли попередній відбір і документи на вступ у Вас можна приймати. Ну, а далі - іспити.
Щодо російської мови - все залежить від конкретного викладача, при мені ставилися нормально. Кожен писав такою мовою, якою йому "писалося"

[YellowRiver]

Іще питання стукнуло в голову: а скільки чоловік на курс до себе майстер набирає?І чи присутнє між студентами творчих спеціальностей таке явище як конкуренція? Бо іноді чуєш розповіді випускників ВДІКу: "Тий то, тий то, та то, та то були найталановитіші/найперспективніші на курсі, а тепер в провінції на базарі торгують..."
Просто аби українське кіно було б принаймі на рівні російського - все б було тіп-топ: кожен зайняв би свою нішу і займався улюбленою справою (уявила цю ля фу) Але ж вмістимість "обойми" обмежена: то як в природньому доборі - хтось залишаеться в профессії, хтось йде перекваліфіковуватись у економіста Кхе...але це зовсім інша історія(і не цього топіка)

[RA]

Natalka дякую. цікава інфа.

тут у мене питання виникло: а чи надається перевага тим вступникам, які вже, так сказати, "пізнали" професію?

І ще одне: що грає вирішалну роль попередній відбір чи екзамени (мова, літ.) ? важливо все, але всеж-таки...

[Natalka]

Я скоро згадаю весь навчальний процес )

Ну, по порядку. На курс набирається десь від 4 до 6 бюджетників, принаймні так було чотири роки тому, коли я ще вчилася. Крім цього, береться якась кількість платних студентів – тут вже кількість різна може бути, скільки захоче платити. Від 4 до 6 бюджетників – це на таких спеціальностях, як режисура, драматургія, операторська майстерність, кінознавство, звукорежисура, організатор виробництва фільму. Акторів і дикторів береться більше – там групи до 15-20 осіб.

Щодо конкуренції між студентами – складно сказати. По-різному буває. І долі у всіх, як і в тих вдіківців, по-різному складаються. Одне точно можу сказати – всі студенти багато п’ють. І це дуже зближує ) Загалом, наскільки я знаю, переважно між студентами гарні дружні стосунки.

Щодо переваг тим випускникам, які вже пізнали професію, – нічого не можу сказати. Не думаю, що є переваги. Якщо ви не маєте досвіду, але зацікавили майстра, то вас візьмуть, а якщо досвід маєте, але майстер не бачить у вас перспективи, то не візьмуть. Взагалі при вступі в такі творчі вузи все надзвичайно суб’єктивно. І це не погано, це логічно. Хіба хтось може об’єктивно і остаточно вирішити, що ось в однієї людини є талант, а в іншої нема? Думаю, ніхто не може. Тому все, чим можуть керуватися викладачі, – це їхній творчий і життєвий досвід і якісь суб’єктивні відчуття. Ну і має бути, мабуть, ще талант педагога. Ось в тому ж ВДІКу був Міхаіл Ромм – його майстерню закінчили і Тарковський, і Шукшин, і Міхалков, і Мітта, і ще купа відомих режисерів. Чи Ігор Савченко – в нього вчилися Марлен Хуциєв, Алов і Наумов, Параджанов. Мабуть, що і Ромм, і Савченко вміли не тільки навчити, а й відібрати студентів – саме тих, в яких вони бачили якісь задатки. У Ромма є стаття, де він пише про своє викладання і про своїх студентів (в його тритомнику вона є), там про все це говориться. У нас в інституті, звичайно, рівень інший, але загальні принципи, за якими будується (чи мав би будуватися) весь процес, той самий.

І про те, що грає вирішальну роль – попередній відбір чи іспити. Ну, іспити ж там теж досить своєрідні. Я за інші спеціальності не знаю, можу розказати про режисуру. Є чотири іспити: письмова творча робота, акторська майстерність, творча співбесіда і твір з української літератури (може, зараз не твір, а диктант, не знаю). Судіть самі, що важливіше. Думаю, викладач намічає собі ще на попередньому відборі, хто цікавіший і перспективніший, але іспити все таки вирішальний етап. Ну і якщо все творче буде супер, то твір чи диктант, можна, думаю, написати. Скажу чесно, при мені всі списували твори, так що це не смертельний іспит.

Щодо творчих іспитів, то письмова творча робота – це треба написати сценарій на задану тему, в аудиторії, протягом, здається, 4 годин. Акторська майстерність – прочитати байку, вірш, драматичний монолог і прозу, ну ще можуть сказати заспівати чи там затанцювати, як кому. Творча співбесіда – це все, що завгодно, може бути. Можуть картини художників показувати і питати, хто автор ("перевірка загального культурного рівня" називається), можуть попросити по якійсь картині придумати сходу сценарій чи передісторію якусь, можуть етюд попросити показати, словом, що придумають, те й скажуть робити. Оце так.

Фух, аж втомилася писати )

Ну, сподіваюся, інформація буде корисна

[YellowRiver]

Щиро дякуємо Вам за відгуки=)
Вчора дізналася, що віднині університет має свою сторінку в інтернеті:
http://www.knutkt.kiev.ua

P.S. Тут згадувалося про відсутність світла і горячої води цієї зими, але як можно прочитати у статі, викладеній десь у вищезазначеному пості, - це був лише педагогічний метод, спрямований на концентрацію творчих думок Що це? Дійсно інноваційний підхід або вдале виправдання? Бо на перший погляд звучить як повна маячня...

[Gorilla]

Наскільки я зрозумів, ключом до розуміння статті є той факт, що вона написана до 1 квітня. Я сміявся.