Національний кінопортал KINOKOLO.UA

Фотобанк

"Вічне світло незаплямованого розуму"

Енциклопедія

"Богдан Ступка, актор"

Народився - с. Куликів, Львівська обл. 1961 - Закінчив студію при Львівському театрі.

Крамниця

Новини

Арґумент-Кіно


Социальная сеть Ронин

Енциклопедія

Немає звісток від Бога/Sin Noticlas de Dios

horisontal frame

Режисер: Агустин Діас Яньєс
Сценарист: Агустин Діас Яньєс
Актори: Вікторія Абріль, Пенелопе Крус, Фанні Ардан
Країна-виробник: Франція, Італія, Іспаниія 
Кіностудія: CARTEL (Creativos Asociados de Radio y Televisiуn) S.A., Flamenco Films S.A., Tornasol Films S.A.
Рік: 2001
Час: 112 хв.
Формат: кольоровий 

Режисерський дебют Агустина Діаса Яньєса “Ніхто не скаже про нас, коли ми помремо” / Nadie hablara de nosotras cuando hayamos muerto (1996) на час виходу був сприйнятий як «іспанська відповідь Тарантіно». П'ять років потому бешкетник Квентін оформив статус прижиттєвого класика, а відтак – перестав бути актуальним. Тепер у зв’язку з другим фільмом Яньєса «Немає звісток від Бога» (2001) згадують, що він працював асистентом Педро Альмодовара на зйомках «Зв'яжи мене» (1989).

Потреба підібрати якщо не чисту наличку, то вільну полицю, на якій можна розташувати автора та його доробок, пояснюється не лише фаховими захворюваннями критиків. Сам фільм вибудуваний у такий спосіб: з огляду на повсякденні запити масової авдиторії він адаптує «вічні питання». Що дозволяє картині піднестися над рівнем пересічної продукції, так це яскравий акторський ансамбль, у якому актуальна Пенелопе Крус грає разом із вічно прекрасною Фанні Ардан та Вікторією Абріль, котра поєднує в собі згадані якості своїх партнерок. Але більшою мірою картина «Немає звісток від Бога» зобов'язана своїм успіхом гарному сценарієві з розгалуженим сюжетом.

На Небесах йде боротьба за душі померлих поміж конкуруючими корпораціями: Пекло (тут тіснява, розмовляють поганою англійською) і Рай (пустельна франкомовна зона) посилають своїх аґентів на грішну Землю – за поповненням. Чим далі від зав'язки рухається режисер, тим ближчим він стає до глядача; графік розумової проповіді зривається під натиском емоцій, повінь почуттів заповнює простір екрана.

Перверсні персонажі, що стали з легкої руки Альмадовара загальником, можуть викликати не просто туристичний інтерес. Чоловіче минуле грішного янгола і чоловіче сьогодення засудженого до смерти боксера – мала частина сучасного світу, що здався на милість жінці. Щирість і неприборканість режисерського почерку; нерівна, зривиста до лементу інтонація; правдоподібні характери з несподіваним підтекстом. Нехай немає звісток від Бога – є фільм, посланець Бога на землі.

О. Виноградов






Енциклопедія