Національний кінопортал KINOKOLO.UA

Фотобанк

"Вічне світло незаплямованого розуму"

Rambler's Top100

Енциклопедія

"Богдан Ступка, актор"

Народився - с. Куликів, Львівська обл. 1961 - Закінчив студію при Львівському театрі.

Крамниця



Новини

Арґумент-Кіно


Детские маски для плавания http://sportik.com.ua/plavanie/maski любіх цветов и размеров.
Мода 2016 - тренды, обзоры и рекомендации на modagoda.com

Зйомки

16.03.2007 18:48

Іще раз про кохання

Аксінья Куріна, KINO-KOЛО (31)

Пропонуємо перше з двох інтерв’ю з кінорежисером Робертом Кромбі (кінокомпанія "Ялта-Фільм"), що він створює ігрову стрічку за власним сценарієм – "Сафо". Друге інтерв’ю читайте на нашому порталі в понеділок.

Зйомки тривали впродовж осінніх місяців 2006 року в Балаклаві та Ялті. Кримські пейзажі, на думку режисера, придатні для відтворення грецьких. Події "Сафо" розгортаються у двадцяті роки минулого століття. В основі сюжету – любовний трикутник: дві молоді жінки й чоловік у пошуках кохання та власної ідентичности. Американські молодята Сафо й Тео приїжджають до Греції в медовий місяць і зустрічають там російську дівчину Елен. Безхмарні стосунки пари руйнує насподіваний вибух жіночої пристрасти. Американські актори Авалон Баррі – в ролі Сафо, Тодд Солі – в ролі її чоловіка Тео, а Елен утілює росіянка Людміла Шираєва. З українських акторів у фільмі грає Богдан Ступка (батько Елен). Мова фільму англійська – продюсери відразу мають на меті міжнародний прокат. Бюджету стрічки не оприлюднено. Для "Ялта-Фільму" це перший власний повнометражний ігровий проект – компанія водночас є замовником і виконавцем (і це вже другий студійний повний метр – узимку розпочато роботу над анімаційною стрічкою "Швейк"). Оператор-постановник – Баґір Рафієв, художник-постановник – Сергій Гавриленко, художник з костюмів – Тетяна Новікова. Генеральними продюсерами виступають Андрій і Артур Новікови.

Роберт КромбіРоберт Кромбі. Сценарій з'явився випадково. Кілька років тому відбулася студійна розмова, обговорення ідей, я запропонував "Сафо". У мене запитали: "А чому?" Я відповів: "Це інтриґує – велика грецька поетеса Сафо". Мало залишилось віршів, але зрозуміло, що це велика поетеса. Та, крім інтелектуальної розмови, постає ще одне питання – кохання жінки до жінки. Співрозмовники привітали мою ідею. Причому так серйозно, що запросили людину писати сценарій. Я був зайнятий, знімав рекламні ролики, і через три місяці отримав той текст. Це був жах! Починався він із любовної сцени між дівчатами, потім був терористичний акт, потім… я вже не пам'ятаю, але це було геть беззмістовно. Ну, добре. У світі існує багато поганих сценаріїв. Але той автор підписав роботу моїм і своїм призвищами. Не знаю, навіщо він так зробив, але зараз я йому вдячний. Тоді ж я отримав дуже злий дзвінок, і мені сказали: "Що це за лайно ти написав? Ми думали, маємо справу з розумною людиною!" Я розлютився й за 10 днів створив перший варіант свого сценарію. Це був унікальний момент у моєму житті – раптом усе склалося: вірші Сафо, яку я завжди любив, дещо з американської літератури двадцятих років, яка мені теж імпонувала, а щось – із мого власного життєвого досвіду. Отак народився сценарій.

Аксінья Куріна. За яким принципом ви провадили кастинґ?
Американці втілюють американців, росіяни – росіян, греки – греків; усе по-справжньому. Чому невідомі акторки? Насправді це добре для проекту. Хочу, щоб були нові, свіжі обличчя. У принципі, таке кіно може шокувати. Це трагедія пристрасти. І я не хочу, щоб глядачі передбачали розвиток сюжету. В Голлівуді є "проблема Арнольда Шварценеґґера". Якщо той з’являється в кадрі, всі відразу розуміють, що до останнього кадру він не помре. А от у нас не зрозуміло, на що чекати. Розвиток подій насправді незвичайний, він шокуватиме. Актори наші талановиті, мені пощастило. Я на них сподіваюсь.

Який бюджет?
Не маю права його розголошувати. Фільм матиме вигляд середньобюджетного американського кіна. Ми запевнили партнерів, що насправді творча праця вимагає інших, ніж зазвичай, ставок. І витрачені нами гроші дадуть винятковий результат... Це англомовна стрічка, але ми її дублюватимемо для українського та російського ринків.

Це фестивальне кіно чи комерційне?
А хіба одне виключає інше?

Ні. Хоча це дуже складно поєднати.
Ну, як не крути, це не український і не російський проект. Тут багато моєї власної молодости. Характери тоді принципово були інші. От візьміть сучасне російське кіно, там героїня або хороша дівчинка, яка живе в рамцях православної моралі, або вона повія чи стриптизерка.

Це ж два жіночі архетипи.
Для росіян. А в нас ідеться про інше – про свободу, любов. Як я вже казав, "Сафо" – трагедія пристрасти. Самі вірші Сафо розповідають, що кохання сильніше за нас. Любов – це як буревій, здатний поруйнувати все в житті. Ми потрапляємо в цей ураґан, щó дуже небезпечно. Про це вірші Сафо. Жахаюча еротична любов, яка провокує трагедію.

Це стовідсотково не "американістичне" кіно. Там був би гепі-енд. Це не схоже на мейнстрим...
Ну, добре. Ви уже ярлика начепили. Це фестивальна стрічка. Я можу сказати, ми фільмуємо справжню грецьку трагедію. Що значить "грецька трагедія"? Дія відбувається в одному місці. У нас це грецький острів, є обмеження часу – один місяць. Перший місяць по весіллі Сафо й Тео. Повинна бути однолінійна дія. Це є. Немає паралельної інтриґи. І є людина, яка сама по собі симпатична й добра. І відбуватиметься падіння, катастрофа. Тут навіть діють боги. Тож це, за всіма жанровими ознаками, класична грецька трагедія. Як у Софокла й Евріпіда, тільки дія розгортається 1926 року… Отже, це дуже далеко йде за архетипи мадонни й повії, це про кохання, особисту свободу. І питання, що є таким важливим для будь-якої молодої людини, а я насправді почуваюся саме нею. Сафо дуже сміливо починає розбиратися в собі. Вона діє як детектив і дізнається, ким є насправді. Хотілося б, щоб люди, як мінімум, поважали її сміливість. І її мрію – вільне кохання.

А хто в цій історії ваш улюблений герой?
Я маю бути нейтральним – ніхто не винен. Елен діє як будь-яка дівчина: починається все як жарт. Тео – справжній мистець, і як мистець він ніби живе на іншій планеті. Він слабкий трохи, але він теж людина. А щодо Сафо скажу так: я люблю сміливих.

Пригадаю Флобера, який казав: "Мадам Боварі – це я". З ким із героїв ви себе ідентифікуєте? Ви ж, як не крути, автор…
Уже не знаю.

У вас роздвоєння, точніше, розтроєння особистости?
Не можу відповісти на це запитання, надто воно складне.

А психоаналітикам сценарію не показували?
Ні. А що, варто?

Хто знає…
Насправді мені цікавіше показати це глядачам. Сценарій читало багато людей. Були різні реакції. 20-30 відсотків узагалі не второпали суті історії. Це для них аморально, вони вважають мене якимось збоченцем. 10 відсотків думають, що має вийти стрічка на кшталт “Емманюель". Не розумію, звідки це береться. В інших – дуже сильна реакція на прочитане. Був випадок, коли дівчина плакала кілька годин. Іноді мені казали: ви мене зрозуміли, це вперше в житті… Я думаю, що це психологічна бомба для молоді. Дуже різні відгуки, але ніхто жодного разу не сказав, що було нудно. Це немало. Та й згадане несприйняття – теж добре. Я і не сподіваюся, що всі зрозуміють. Нехай... Нещодавно спілкувався з дистриб’ютором стрічки "Сніданок на Плутоні", то він сказав, що в Києві її нормально приймали, але в провінції глядачі обурювалися: що ви нам тут таке жахливе показуєте?!.

Ви прихильник соціальної провокації?
Гадаю, у США буде така ж реакція – доволі яскравий скандал може статися! У сценарії багато чого взято з шістдесятих років, коли головною суспільною цінністю була особиста свобода. Це моя філософія, і її ілюструє "Сафо", з одного боку, і "Швейк" – із другого.

Слухайте, Роберте, ви соціально небезпечна людина!..
Щось подібне вислуховую раз по раз. Кажуть, що я повний анархіст. Хоча я англієць…

Як на мене, за британським консерватизмом, із його повагою до особистої свободи, якраз і прихована схильність до анархії... То що там у вас із еротикою?
У нас із еротикою все гаразд. Коли показують на екрані, як люди разом сидять і снідають, то показ такого фізіологічного процесу вважається нормою. А тіла показувати не прийнято, хоча ми всі народилися голими. Та не слід приховувати, хто ми. У сценарії шість сцен кохання, в кожній із яких є драматичний поштовх. Я веду про психологічний розвиток ситуації. Кілька сцен мають бути дуже красивими…

А як підводитимете до цього акторів?
Ну, як завжди, буде серйозна репетиція, підготовка. Досвід у зйомках таких сцен у мене невеликий, але я мав перемовини з кількома операторами, в котрих він доволі цікавий. До фільмування дуже сильно нервують дівчата, а хлопці хоробряться. Та під час його ламаються саме хлопці. Гістерику можуть улаштувати. Так перші дві-три години в перший день. А потім вони заспокоюються, бо зрештою розуміють, що насправді це все тільки гра... Ну, як у гімнастиці – спортсмени роблять вправи разом, теж спочатку може бути незручно.

Як на мене, є суттєва різниця: актори ж створюють певний емоційний малюнок.
Вони повинні вірити. Це справді серйозне навантаження, але якщо актор народився для цієї роботи, то нема питань. Коли я приїжджаю на знімальний майданчик і бачу там акторів, із якими не працював раніше, я можу з першого погляду визначити – підходять вони чи ні. Нормально, коли акторові подобається перебувати на майданчику, якщо він сприймає те місце як своє, якщо він там як удома. А якщо він не зовсім розуміє, що там робить, – це проблема.
Якщо ж виконавці ролей у "Сафо" не спрацюють, вийде пересічне кіно, хоча воно теж продається…

Що з музикою?
Переважають твори Моріса Равеля, буде Ґершвін, "Симфонія №5" Малера. Для композитора не виявиться забагато роботи, краще брати музику з того часу.
У нас нескладна комп'ютерна графіка, але слід буде здійснити серйозну кольорокорекцію. Для режисера існують два питання: чи знає він, чого хоче, й чи має він рацію? Не можу відповісти на друге, але, чого я прагну, мені відомо. Це стосується й монтажу.

Фільм готовий, лишилося зняти?
Так. Монтаж на 50, а чи й на 70 відсотків у моїй уяві уже відбувся. Так, існує кіно, що народжується на знімальному майданчику, й іноді це виходить добре. Але "Сафо" – не з тих фільмів. Це дорого – так працювати. Ми вважаємо: кінокартина має народитися в період підготовки, а робота на знімальному маданчику – то виконання узгоджених дій. Я не можу так влаштовувати життя: сьогодні не знімаємо, візьмімося за це завтра, чи там післязавтра. Я здатен собі дозволити день перезйомок, од сили два. Але краще відразу робити правильно.

Якими будуть особливості візуального вирішення стрічки?
Ми з оператором-постановником вирішили бути прагматичними людьми, тож якогось філософічного вирішення для всієї картини не вибудовуватимемо. Це неможливо. Камера, передусім, має розказувати історію. У нас передбачено іноді вельми серйозний рух знімального апарата. Але головне – розповідь про трьох молодих людей. І найголовніше тут – близькі плани актриси. Це не технологічне кіно. Пригадаймо старий вислів: є прості історії, що їх розповідають несподівано, і є несподівані історії, що їх розповідають просто. Зрозуміло, що типова розповідь – це нудно. А несподівана розповідь несподіваним способом – це незрозуміло й важко для сприйняття. "Сафо", як на мене, – це незвична розповідь, яку слід викласти традиційною кіномовою. Не буде несподіваного візуального вирішення, кліпового монтажу, але буде дуже сучасна літаюча камера. Акцент робитиметься на почуттях, на психологізмі, пристрасті. Нам потрібно думати саме про це. Якби ми не мали гарно прописаної історії, то можна було б кидатися в технологічні пошуки, вдаватися до вигадливого монтажування.
Дія розвиватиметься швидко, глядачі не встигатимуть замислюватись і робити висновки, вони просто дивитимуться картину. І нехай уже опісля точаться поміж ними ті нудні розмови – хто був правий, а хто ні. Але під час перегляду вони мають просто розуміти: любов – така річ, що може будь-кого зруйнувати. Кохання – не жарт.
Можу тільки пообіцяти, що це буде справжнє кіно, не промисловий продукт, не реклама. Без компромісів.



К Вашему вниманию лечение каналов зубов цена № 1 в Украине

Зйомки

Архів


Новости кино ukrfilm.com