Національний кінопортал KINOKOLO.UA

Фотобанк

"Вічне світло незаплямованого розуму"

Rambler's Top100

Енциклопедія

"Богдан Ступка, актор"

Народився - с. Куликів, Львівська обл. 1961 - Закінчив студію при Львівському театрі.

Крамниця



Кіноклуби

Статті


Новини

31.01.2003 18:08

Ще раз про “Пса Барбоса...”

Як ми повідомляли, вчора минуло 80 років од дня народження абсолютно видатного російського (авжеж – радянського) комедіографа Лєоніда Ґайдая, автора “Операції “И” та інших пригод Шурика”, “Кавказької полонянки”, “Діамантової руки” і такого іншого. Йшлося й про те, що Ґайдай після перших невиразних кіноспроб знайшов свій правдивий кінокомедійний нерв (комедія ситуацій навперейми з комедією масок), екранізувавши гумореску українського поета Степана Олійника, з якої вийшла короткометражка “Пес Барбос і незвичайний крос” (1961).

Степан Олійник (1908 – 1982) був родом з Одещини. Називали його за радянських часів поетом-сатириком (хоча писав і лірику). Яка не яка, а сатира була, нехай особливого компокрою. Та, окрім того, дійсно був гумор, нехай і певного реґістру...

І знайшли ми ту гумореску Степана Олійника й пропонуємо для контекстуального порівняння з фільмом. Літературна першооснова, що не важко помітити, майже автентична розгортанню екранних подій, аж до окремих деталей. Втім, хто бачив фільм, може сам порівняти...

Red.

Пес Барбос і повчальний “крос”


До озер, через луги,

Там, де верб зелені шати,

Йшли природи вороги –

Браконьєри-торбохвати.




Поспішали мимо плес

За Гаврилом-здоровилом.

Збоку біг цибатий пес,

Дресирований Гаврилом...




Що не крок – тріщить лоза.

Йдуть, нема на них холери!

Ось і озеро-краса.

І спинились браконьєри.




Підізвавши двох Микол,

Одігнавши пса рудого,

Дістає Гаврило тол

І дружкам говорить строго:




– Киньте к бісу цигарки

І замріть у цій хвилині,

Бо як бахне – на шматки

Рознесе вас по долині.




Прикріпив Гаврило Щур

Тол на палку-закидалку.

Підпалив бікфордів шнур

І жбурнув на воду палку.




Ліг на землю на живіт

І простяг тремтячі руки.

П'ять хвилин – і гримне світ!

І спливуть соми і щуки!




Але світ не без чудес

(Не забуть їм ту рибалку!):

Як уздрів служака пес,

Що хазяїн кинув палку, –




Гавкнув хрипло – і туди:

Діставати, як привчили!

Палку – в зуби... і з води

Пре до берега щосили!




Пре на них... А шнур горить!..

Торбохватам не до рибки:

Щур “ой боже!” верещить,

В двох Микол волосся дибки!




Двоє в майках і трусах,

Щур Гаврило в тілогрійці –

Чешуть так, що глянуть страх!

Хоч записуй в олімпійці!




Шнур згоря! Сильніше “крос”!

Озирнуться торбохвати –

З вибухівкою Барбос

Наступа уже на п'яти!




Марафонську боротьбу

Тим скінчили браконьєри,

Що залізли на вербу

І притихли, мов тетері.




Під вербою став і пес.

Кинув тол й махнув ганяти...

Мить...

і дим аж до небес!

Бахнув тол гучніш гармати!




Бахнув так, що їх труси

Над вербою закружляли,

Що суконні картузи

З неба й досі ще не впали.




Бахнув так у всі боки,

Що тікали з лугу коні,

Що здригнулися шибки

У міліції в районі,

Що хрестились на траві

Два Миколи і Гаврило.




Хтось питав їх:

– Ви живі? –

Ті не чули. Поглушило!




Сполошилося село,

Збіглись діти до левади.

Лиш нікого не було

Ні з району, ні з сільради.




Там воюють на словах,

Шлють з міліції папери...

А в озерах і річках

Нищать рибу браконьєри!

1960



RSS

Новини

Архів


Новости кино ukrfilm.com