Національний кінопортал KINOKOLO.UA

Фотобанк

"Вічне світло незаплямованого розуму"

Rambler's Top100

Енциклопедія

"Богдан Ступка, актор"

Народився - с. Куликів, Львівська обл. 1961 - Закінчив студію при Львівському театрі.

Крамниця



Новини

Статті

24.08.2015 14:09

Мем-сторії від Сергія Тримбача

Вже чимало років мені й на часі писати спогади. Тільки яким же способом? Нині довгі тексти читають мало, та й справді — цивілізація стимулює певну швидкість сприймання і опрацювання інформації. То ж вирішив зробити це у вигляді коротких новел, а то й новелеток. Власне, саме так я й розказую ці історії в усному щоденному спілкуванні. Запропонований читачеві текст — проба пера. Вона ж — проба читацького сприйняття. А ще я б хотів закликати читачів і самим долучитися до творення особистих історій. Вони ж міфології. Бо ми, українці, маємо слабину: у нас історія або ж запозичена (нав’язана) із зовні, або ж на її місці — коли говорити про пам’ять окремо взятих людей — суцільні тобі білі плями. Не буде реальної історії нації, коли в людей, що її складають (принаймні потенційно) не буде своєї історії. Напередодні 24-ї річниці української незалежності над цим варто замислитися...


Арґумент-Кіно

11.01.2011 16:45

«Квітка 1001 ночі», П’єр Паоло Пазоліні

more.jpg

У програмі 16 січня о 01:00 – філософська історична фантазія, еротична казка великого і геніального, вітального і трагічного П’єра Паоло Пазоліні – «Квітка 1001 ночі»/ Il fiore delle mille e una notte (1974, Італія – Франція).

Казка для дорослих. Казка про кохання, героїзм, підлість, підступність і зло. Історія, що розгортається навколо пошуків юнаком Нур ед-Діном своєї коханої Зумурруд. Історія про наречених, про пинцес, про магів та чарівниць. Історія про загадкову красу чарівного Сходу…

 «Квітка 1001 ночі» є заключною картиною із «Трилогії життя» Пазоліні, до якої також належать «Декамерон» та «Кентерберійські оповідання».

«Квітку 1001 ночі» створено за мотивами знаменитих леґенд і казок «Тисячі й однієї ночі» – пам’ятки середньовічної арабської літератури, збірки оповідок, поєднаних історією про царя Шахріяра та його дружину Шахерезаду. Щоправда, існують різні версії походження цих казок (героїчних, авантюрних, любовних, шахрайських), принаймні, частини з них – ідеться про первісні індійські та персидські змістові елементи і мотиви.

До своєї картини, що він її фільмував, окрім італійських павільйонів, в Еритреї, Ірані, Ефіопії, Індії, Непалі та Ємені, Пазоліні доточив епіграф: «Істина ховається не в одному сні, вона – в багатьх снах».

Власне, квітка 1001 ночі – це і є своєрідний метафоричний образ істини, зникомої, такої що не піддається розгадці, криється в лабіринтах сюжету і людських доль, в нескінченній низці історій, котрі нашаровуються одна на одну, ховається у примхливих арабесках казок.

Дива Сходу, антураж давніх міст, витончена живописність зображення, чарівна музика, колоритні непрофесійні виконавці, вишукана форма оповіді – усе це разом робить «Квітку 1001 ночі» найпрекраснішою частиною екранної «Трилогії життя» Пазоліні. Їй досі віддані найзахопливіші епітети найсуворіших критиків, до яких тільки можна приєднатися. Адже дійсно, це правдиве свято, торжество в ім’я життя, поетична феєрія, фантазія фарб та образів – ніби благословенний міраж оази на шляху стомленого пустелею подорожнього.

У «Квітці 1001 ночі» Пазоліні досяг найвищого живописного рівня, який у світовому кінематографі можна поставити поряд хіба що із Сергієм Параджановим із його «Тінями забутих предків» і «Кольором ґраната». Разом із тим, картина Пазоліні – це фантастичний едем чуттєвости, неймовірне і ні з чим не порівнянне оспівання плоті. А стихія і магія відтвореного (чи заново твореного) майстром зниклого культурного світу, як справедливо зауважує критика, вочевидь – глобально, в загальному контексті його творчости – протиставляється безликості та злинялості сучасного урбаністичного існування… Фільм удостоєний Ґран-прі Каннського фестивалю 1974 року.

На загал Пазоліні створив понад два десятки  фільмів – у тім числі й документальних, а також ігрових короткометражних. Останніх – чотири, що вони, своєю чергою, увійшли до чотирьох повнометражних кіноальманахів, створених різними режисерами. І практично кожна картина Пазоліні, без перебільшення, підривала ті чи ті основи звичної мистецької естетики, ставила наріжні етичні питання й ламала стереотипи суспільного та культурного мислення…




RSS

Арґумент-Кіно

Дзеркало кіномистецьких шедеврів на каналі «1+1» в авторській програмі Володимира Войтенка АРҐУМЕНТ-КІНО.

Архів


Новости кино ukrfilm.com